богопротивний
БОГОПРОТИ́ВНИЙ, а, е.
1. Який суперечить заповідям Божим.
Вона займалася ворожбитством, примівками і таким іншим богопротивним ділом.., проти якого пан-отець не раз в церкві остерігав (О. Кобилянська).
2. перен. Гидкий, мерзенний.
Пригадую, як він звертався до мене і слізно просив: – Викресліть мене, будь ласка, з того богопротивного списку, бо, судіть самі, який там я з біса космополіт (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)