богоугодно
БОГОУГО́ДНО, рел.-церк.
Присл. до богоуго́дний.
Батько святителя Андрій Дмитрович останні літа свого віку жив “богоугодно” (з наук. літ.);
Був у блаженного Спиридона помічник – брат на ім’я Никодим, який був у всьому його однодумцем. Разом вони ревно й богоугодно послужили у справі випічки проскур тридцять років поспіль (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)