божевільно

БОЖЕВІ́ЛЬНО.

Присл. до божеві́льний.

Пріська все божевільно дивилась на неї та тремтіла (Панас Мирний);

Над ратушею даль божевільно високого неба (М. Хвильовий);

Санька присіла, схопилась обома руками за обличчя й дико, божевільно крикнула (О. Донченко);

Коні минули площу і вже мчали божевільно вздовж вулиці (І. Багряний);

Вузька стежка тулилася до скель, щоб не впасти у прірву, в якій божевільно мчала .. швидка гірська річка (О. Іваненко).

Значення в інших словниках

1. божевільно — божеві́льно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. божевільно — Присл. до божевільний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. божевільно — БОЖЕВІ́ЛЬНО. Присл. до божеві́льний. Пріська все божевільне дивилась на неї та тремтіла (Мирний, III, 1954, 18); Санька присіла, схопилась обома руками за обличчя й дико, божевільне крикнула (Донч.  Словник української мови в 11 томах
4. божевільно — Божевільно нар. Безумно, какъ сумасшедшій. Божевільно встромила очі у сірі шибки. Мир. Пов. І. 123.  Словник української мови Грінченка