божеський
БО́ЖЕСЬКИЙ, а, е, розм.
1. заст. (з великої літери). Те саме, що Бо́жий 1.
Із нічого Навіть по Божеській волі ніщо народитись не може (М. Зеров);
Ось це і є межа. Межа людських усіх стремлінь до Божеських висот (І. Багряний).
2. перен. Прийнятний, придатний.
Новому орендареві доведеться вкласти немалі гроші, щоб привести в божеський вигляд те, що зараз носить назву “Ковалівський парк” (з газ.);
Кияни впевнені, що позбудуться місця, де могли з легкістю придбати за божеськими цінами книги й диски, вартість яких у магазинах на третину, а то й уполовину вища (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)