божистий
БОЖИ́СТИЙ, а, е, рідко.
1. (з великої літери). Те саме, що Бо́жий.
Тепер я сам, як день Божистий, Сиджу, співаю акафісти (І. Франко).
2. Те саме, що боже́ственний 2.
[Голос покликача судового:] Зволив божистий цезар-імператор, щоб Кнея Люція скарать вигнанням (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)