бойок
БОЙО́К, йка́, ч.
1. Кінчик курка, передня частина ударника ручної вогнепальної зброї.
Думка в Свирида Яковлевича була проста: при ударі .. бойок розіб'є капсуль, і снаряд полетить на ворогів (М. Стельмах).
2. техн. Ударна частина механічного парового молота.
У середній частині молоток має овальний отвір, на кінцях – носок і бойок (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)