бойфренд

БОЙФРЕ́НД, а, ч., розм.

Коханець, приятель жінки.

На Заході байдуже, одружена жінка чи ні, має вона чоловіка чи бойфренда – це її приватна справа (Є. Кононенко);

У скрутних ситуаціях завжди поряд старший товариш і нинішній бойфренд, готовий підставити своє плече (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бойфренд — А, ч. Коханець. Вона завжди була незалежною дівчиною, яка ставить у незручне становище своїх бой-френдів (Україна Молода).  Словник сучасного українського сленгу
2. бойфренд — (-а) ч.; мол.; жрм. Коханець, приятель жінки. На Заході байдуже, одружена жінка чи ні, має вона чоловіка чи бойфренда — це її приватна справа (Є. Кононенко: Березіль, 2002, № 7-8).  Словник жарґонної лексики української мови