бокаж
БОКА́Ж, у, ч., геогр.
Тип культурного ландшафту, для якого характерне чергування невеликих полів і луків з лісовими й чагарниковими смугами.
Вплив людини настільки перетворив місцевість, що бретонські ландшафти отримали навіть власне ім’я – бокаж (з наук.-попул. літ.);
Досвід танкових контратак німців під час Другої світової війни в умовах бокажу був досить невдалий (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)