бокаса

БОКАСА́, присл., розм.

Боком.

А кінь жахається та рже. На дибки спиниться та гривою мотає, То піде бокаса, то б'ється і кусає (Є. Гребінка);

Машина після вибуху пішла якось бокаса (І. Багряний);

Кинувся вбік .. вороний, пішов бокаса в степ (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. бокаса — бокаса́ прислівник боком незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. бокаса — присл., розм. Боком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бокаса — БОКАСА́, присл., розм. Боком. А кінь жахається да рже. На дибки спиниться да гривою мотає, То піде бокаса, то б’ється і кусає (Греб., І, 1957, 68); Кинувся вбік.. вороний, пішов бокаса в степ (Гончар, Таврія… 1957, 409).  Словник української мови в 11 томах
4. бокаса — Бокаса нар. Бокомъ, бочкомъ. На диби спиниться та гривою мотає, то піде бокаса, то б'ється і кусає. Греб. 382.  Словник української мови Грінченка