болотний
БОЛО́ТНИЙ, а, е.
1. Прикм. до боло́то 1.
Був я в ранах, пив болотну воду. Знав я смуток бою й переправ (А. Малишко);
Справді, за хутором є місток, він низько настелений через якесь зовсім обміліле озерце, від якого б’є на нас густим болотним запахом нагрітої сонцем води (О. Гончар);
// Багатий на болота; болотистий; заболочений.
Мертві козаки лежали в болотній землі, а живі мусили веселитися (Ю. Мушкетик);
При правильному застосуванні широкого комплексу агротехнічних заходів на осушених болотних ґрунтах і торфовищах можна одержувати високі врожаї, особливо кормових культур (з наук. літ.);
// Який росте, живе на болоті.
На свист її [черепахи] обізвались нічні болотні пташки, жаби (Панас Мирний);
Повітря було напоєне запахом болотних трав, грибами й холодною м'ятою (Н. Королева).
2. Уживається як складова частина назв тварин і рослин.
Для зміцнення ясен слов'яни віддавна застосовували відвари вовчого тіла болотного (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)