бонанг

БОНА́НГ, а, ч.

Індонезійський ударний музичний інструмент.

Наступний інструмент – бонанг – на перший погляд також нагадує ксилофон: на дерев'яну раму натягнуто струнну сітку, яка підтримує круглі тарілки (з наук. літ.);

У невеликих оркестрах панівну роль зазвичай виконує гонговий бонанг – великий, середній або малий (із журн.).

Значення в інших словниках

1. бонанг — Індонезійський ударний інструмент з родини ідіофонів. Набір бронзових гонгів, горизонтально змонтованих за допомогою шнурів на дерев’яній підставці.  Словник-довідник музичних термінів
2. бонанг — -а, ч. Індонезійський ударний музичний інструмент.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бонанг — бона́нг яванський ударний музичний інструмент.  Словник іншомовних слів Мельничука