Великий тлумачний словник сучасної мови

бонанг

бона́нг

-а, ч.

Індонезійський ударний музичний інструмент.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. бонанг — Індонезійський ударний інструмент з родини ідіофонів. Набір бронзових гонгів, горизонтально змонтованих за допомогою шнурів на дерев’яній підставці.  Словник-довідник музичних термінів
  2. бонанг — БОНА́НГ, а, ч. Індонезійський ударний музичний інструмент. Наступний інструмент – бонанг – на перший погляд також нагадує ксилофон: на дерев'яну раму натягнуто струнну сітку, яка підтримує круглі тарілки (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. бонанг — бона́нг яванський ударний музичний інструмент.  Словник іншомовних слів Мельничука