бонанг

Значення в інших словниках

1. бонанг — Індонезійський ударний інструмент з родини ідіофонів. Набір бронзових гонгів, горизонтально змонтованих за допомогою шнурів на дерев’яній підставці. Словник-довідник музичних термінів
2. бонанг — БОНА́НГ, а, ч. Індонезійський ударний музичний інструмент. Наступний інструмент – бонанг – на перший погляд також нагадує ксилофон: на дерев'яну раму натягнуто струнну сітку, яка підтримує круглі тарілки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
3. бонанг — бона́нг яванський ударний музичний інструмент. Словник іншомовних слів Мельничука