бонанг

Індонезійський ударний інструмент з родини ідіофонів. Набір бронзових гонгів, горизонтально змонтованих за допомогою шнурів на дерев’яній підставці. М’який та наспівний звук, що поступово згасає, видобувається дерев’яними паличками, обмотаними тканиною або мотузком. Розрізняють великі, середні та малі, жіночі та чоловічі Б., різні за формою. Входить до складу га мелану, де виконує переважно гармонічні функції, інколи — провідну тему або її основний підголосок.

Джерело: Словник-довідник музичних термінів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бонанг — -а, ч. Індонезійський ударний музичний інструмент. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бонанг — БОНА́НГ, а, ч. Індонезійський ударний музичний інструмент. Наступний інструмент – бонанг – на перший погляд також нагадує ксилофон: на дерев'яну раму натягнуто струнну сітку, яка підтримує круглі тарілки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. бонанг — бона́нг яванський ударний музичний інструмент. Словник іншомовних слів Мельничука