бонанг
БОНА́НГ, а, ч.
Індонезійський ударний музичний інструмент.
Наступний інструмент – бонанг – на перший погляд також нагадує ксилофон: на дерев'яну раму натягнуто струнну сітку, яка підтримує круглі тарілки (з наук. літ.);
У невеликих оркестрах панівну роль зазвичай виконує гонговий бонанг – великий, середній або малий (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бонанг — Індонезійський ударний інструмент з родини ідіофонів. Набір бронзових гонгів, горизонтально змонтованих за допомогою шнурів на дерев’яній підставці. Словник-довідник музичних термінів
- бонанг — -а, ч. Індонезійський ударний музичний інструмент. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бонанг — бона́нг яванський ударний музичний інструмент. Словник іншомовних слів Мельничука