борзий
БО́РЗИЙ, а, е.
1. заст. Прудкий, швидкий, моторний.
Та як же ти найшов мені ба такий лік борзий (Сл. Гр.);
Так мерщій на борзі коні І летім, де Дон шумить, Де об землю половецьку Я волію спис зломить! (О. Олесь).
2. ірон. Про пихату, нахабну людину.
Не полюбляв він борзих молодців, Що настрочили безліч дифірамбів (Л. Забашта).
Словник української мови (СУМ-20)