борзий
БО́РЗИЙ, а, е, діал. Прудкий, швидкий, моторний.
Та як же ти найшов мені ба такий лік борзий (Сл. Гр.);
Так мерщій на борзі коні І летім, де Дон шумить, Де об землю половецьку Я волію спис зломить! (Олесь, Вибр., 1958, 352);
Не полюбляв він борзих молодців. Що настрочили безліч дифірамбів (Забашта, Калин. кетяг, 1956, 181).
Словник української мови (СУМ-11)