борзо
БО́РЗО, діал. Присл. до бо́рзий.
Руш, хлопці, до школи, Борзо, не поволі! (Федьк., Буковина, 1950, 51);
Станула [Романиха] коло дверей та й почала борзо крізь плач говорити (Стеф., І, 1949, 78).
Словник української мови (СУМ-11)БО́РЗО, діал. Присл. до бо́рзий.
Руш, хлопці, до школи, Борзо, не поволі! (Федьк., Буковина, 1950, 51);
Станула [Романиха] коло дверей та й почала борзо крізь плач говорити (Стеф., І, 1949, 78).
Словник української мови (СУМ-11)