боркати

БО́РКАТИ, аю, аєш, недок., кого, що.

1. Підрізувати або зв'язувати крила у птахів.

Він тримав корзину ногами, а папугу почав боркати, прошиваючи йому махові пір'їни на крилах (із журн.).

2. перен. Угамовувати кого-небудь.

Але мордатий Сметана метеляв головою, хоч i сiтка його боркала (із журн.).

Значення в інших словниках

1. боркати — бо́ркати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. боркати — Приборкувати, коськати, укоськувати, гамувати, вгамовувати, оговтувати, упокорювати.  Словник синонімів Караванського
3. боркати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 Підрізувати або зв'язувати крила у птахів. Боркати голубів. 2》 перен. Угамовувати кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. боркати — БО́РКАТИ, аю, аєш, недок., перех. 1. Підрізувати або зв’язувати крила у птахів. Боркати голубів. 2. перен. Угамовувати кого-небудь.  Словник української мови в 11 томах
5. боркати — Боркати, -каю, -єш гл. 1) Подрѣзывать крылья (птицамъ). 2) Смирять кого, прибирать къ рукамъ.  Словник української мови Грінченка