боровичок

БОРОВИЧО́К, чка́, ч.

Зменш. до борови́к.

Тут були рижики, боровички, підберезники (Ю. Збанацький);

Хатинка дідова схожа на грибок-боровичок, сам він подібний до кульбаби (О. Бердник);

Міський чоловік у вільну хвилину приліг би на дивані, а Іван, наробившись зранку, взяв кошика і зник у лісі, щоб повернутися з доброю ношею боровичків (з газ.).

Значення в інших словниках

1. боровичок — боровичо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. боровичок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до боровик.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. боровичок — БОРОВИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до борови́к. Тут були рижики, боровички, підберезники (Збан., Між.. людьми, 1955, 118).  Словник української мови в 11 томах
4. боровичок — Боровичок, -чка м. ум. отъ боровик.  Словник української мови Грінченка