боровинка

БОРОВИ́НКА, и, ж.

1. Літній сорт яблуні з невеликими світло-жовтими з вишнево-червоними штрихами соковитими кисло-солодкими плодами.

На подвір'ї місцевої середньої школи багато років росте незвичайна боровинка, її розлоге гілля, торкаючись землі, приростає до неї, відпускаючи коріння в ґрунт (з газ.).

2. Плід цього дерева.

Значення в інших словниках

1. боровинка — борови́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. боровинка — -и, ж. 1》 Літній сорт яблуні. 2》 збірн. Плоди цієї яблуні – невеликі світло-жовті з вишнево-червоними штрихами, соковиті, кисло-солодкі яблука.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. боровинка — БОРОВИ́НКА, и, ж. 1. Літній сорт яблуні. Боровинка.. — стародавній російський літній сорт яблуні. Здавна поширений і на Україні, особливо в Лісостепу і на Поліссі (Виробн. енц. сад.  Словник української мови в 11 томах