борозенка
БОРОЗЕ́НКА, и, ж.
Зменш. до борозна́.
Ой послала мене мати Зеленого жита жати, А я жита не жала, В борозенці лежала (з народної пісні);
На суміжній горі коловоротом метушаться возії, тиснучись по вузьких борозенках свіжих стежин (М. Стельмах);
Бережно узявся [Довбня] за пальчики і .. роздивлявся долоню, ті невеличкі борозенки, що покарбували її (Панас Мирний);
Над кущуватими бровами пролягли вузькі глибокі борозенки (М. Руденко);
Посмішкою видається апетитна борозенка на жовтавій шкоринці [паляниці] (А. Крижанівський).
Словник української мови (СУМ-20)