боротьба
БОРОТЬБА́, и́, ж.
1. Сутичка, бійка, в якій кожний із учасників намагається подужати супротивника.
Недовга боротьба: хтось один упав і застогнав (Марко Вовчок);
[Кассандра:] Пустіть мене! (Одкидається назад, знесилена боротьбою і розбита жахом) (Леся Українка);
Ніхто з сільських хлопців не міг здолати Василя в боротьбі (О. Бердник);
// Те саме, що би́тва 1.
Він вів полки до київських висот на боротьбу за місто златоглаве (М. Бажан);
// Вид спорту, єдиноборство.
Характеру спортивної боротьби карате набуло тільки у XX ст. (із журн.);
// перен. Зіткнення у свідомості людини протилежних думок, почуттів і т. ін.
Ярина сидить бліда, непорушна з слідами переляку та боротьби на обличчі (М. Коцюбинський).
2. Протиборство, зіткнення протилежних соціальних груп, станів, течій у суспільстві і т. ін.
Віковічна боротьба двох станів, панського й мужичого.., ніколи не кінчалась (М. Коцюбинський);
За визвольною боротьбою українського народу зацікавлено стежили держави, які визначали тоді політичний клімат європейського регіону (з газ.).
3. з ким – чим, проти кого – чого. Діяльність, що має на меті подолати або знищити кого-, що-небудь.
Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю .. будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал (М. Коцюбинський);
Леденіють бушлати й руки в матросів, але вони не припиняють боротьби з кригою (В. Кучер);
Активно напрацьовується міжнародна нормативно-правова база з питань боротьби з відмиванням прибутків незаконного походження (з газ.);
Боротьба з організованою злочинністю.
4. за що. Діяльність, скерована на створення, досягнення чого-небудь.
Боротьба за культуру мови – це боротьба за стислість, лаконічність і ясність думки (із журн.);
Боротьба за розподіл сфер економічного впливу.
△ (1) Ві́льна боротьба́ – вид єдиноборства із застосуванням різноманітних прийомів (захватів, кидків, переворотів, підніжок, підсікань і т. ін.), у якому кожен із суперників намагається покласти іншого на лопатки і перемогти.
У Святошинському районі столиці відбулася відкрита першість району з вільної боротьби (з газ.);
(2) Класи́чна (гре́ко-ри́мська) боротьба́ – європейський вид єдиноборства, у якому спортсмен за допомогою певного арсеналу технічних дій повинен вивести суперника з рівноваги і притиснути лопатками до килима.
Класична боротьба народилася в Давній Греції і отримала розвиток у Римській імперії, а сучасний вигляд греко-римської боротьби сформувався у Франції в першій половині XIX ст. (з Інтернету).
◇ (3) Боротьба́ з вітряка́ми – безглузде та безрезультатне витрачання сил, енергії на подолання чи усунення уявних, неіснуючих перешкод.
– Ти й сама у нас, як Дон Кіхот! Що він мав на увазі? Що довга вона та худа, як лицар печального образу? Чи вважає, що самостійне життя своє вона починає боротьбою з вітряками? (О. Гончар);
Вивчаючи суму поглядів художника, приймаючи або відкидаючи його концепції, критик не повинен накидати йому свої, бо то напевне буде боротьба з вітряками (з газ.);
(4) Боротьба́ з [сами́м] собо́ю – долання в собі яких-небудь почуттів, бажань, поганих звичок і т. ін.
Годі вам розказувати детально про боротьбу, яку я зчинив з собою (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)