боротьбист
БОРОТЬБИ́СТ, а, ч.
Член української політичної партії, яку створили ліві есери в березні 1919 р.
Колишній боротьбист Андрій Хвиля згорів сам у вогнищі сталінського терору... (М. Хвильовий);
Як і більшість тодішньої молоді, Б. Колос захопився ідеями української партії соціалістів-революціонерів, пристав до її лівого крила, з якого згодом утворилась партія боротьбистів (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)