боротьбист

боротьби́ст

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. боротьбист — БОРОТЬБИ́СТ, а, ч. Член української політичної партії, яку створили ліві есери в березні 1919 р. Колишній боротьбист Андрій Хвиля згорів сам у вогнищі сталінського терору... (М. Хвильовий); Як і більшість тодішньої молоді...  Словник української мови у 20 томах
2. боротьбист — БОРОТЬБИ́СТ див. боротьби́сти.  Словник української мови в 11 томах