боротьбист —
боротьби́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
боротьбист —
БОРОТЬБИ́СТ, а, ч. Член української політичної партії, яку створили ліві есери в березні 1919 р. Колишній боротьбист Андрій Хвиля згорів сам у вогнищі сталінського терору... (М. Хвильовий); Як і більшість тодішньої молоді...
Словник української мови у 20 томах