боротьба

БОРОТЬБА́, и́, ж.

1. Сутичка, бійка, в якій кожний із учасників намагається подужати супротивника.

Недовга боротьба: хтось один упав і застогнав (Марко Вовчок);

[Кассандра:] Пустіть мене! (Одкидається назад, знесилена боротьбою і розбита жахом) (Леся Українка);

Ніхто з сільських хлопців не міг здолати Василя в боротьбі (О. Бердник);

// Те саме, що би́тва 1.

Він вів полки до київських висот на боротьбу за місто златоглаве (М. Бажан);

// Вид спорту, єдиноборство.

Характеру спортивної боротьби карате набуло тільки у XX ст. (із журн.);

// перен. Зіткнення у свідомості людини протилежних думок, почуттів і т. ін.

Ярина сидить бліда, непорушна з слідами переляку та боротьби на обличчі (М. Коцюбинський).

2. Протиборство, зіткнення протилежних соціальних груп, станів, течій у суспільстві і т. ін.

Віковічна боротьба двох станів, панського й мужичого.., ніколи не кінчалась (М. Коцюбинський);

За визвольною боротьбою українського народу зацікавлено стежили держави, які визначали тоді політичний клімат європейського регіону (з газ.).

3. з ким – чим, проти кого – чого. Діяльність, що має на меті подолати або знищити кого-, що-небудь.

Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю .. будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал (М. Коцюбинський);

Леденіють бушлати й руки в матросів, але вони не припиняють боротьби з кригою (В. Кучер);

Активно напрацьовується міжнародна нормативно-правова база з питань боротьби з відмиванням прибутків незаконного походження (з газ.);

Боротьба з організованою злочинністю.

4. за що. Діяльність, скерована на створення, досягнення чого-небудь.

Боротьба за культуру мови – це боротьба за стислість, лаконічність і ясність думки (із журн.);

Боротьба за розподіл сфер економічного впливу.

△ (1) Ві́льна боротьба́ – вид єдиноборства із застосуванням різноманітних прийомів (захватів, кидків, переворотів, підніжок, підсікань і т. ін.), у якому кожен із суперників намагається покласти іншого на лопатки і перемогти.

У Святошинському районі столиці відбулася відкрита першість району з вільної боротьби (з газ.);

(2) Класи́чна (гре́ко-ри́мська) боротьба́ – європейський вид єдиноборства, у якому спортсмен за допомогою певного арсеналу технічних дій повинен вивести суперника з рівноваги і притиснути лопатками до килима.

Класична боротьба народилася в Давній Греції і отримала розвиток у Римській імперії, а сучасний вигляд греко-римської боротьби сформувався у Франції в першій половині XIX ст. (з Інтернету).

◇ (3) Боротьба́ з вітряка́ми – безглузде та безрезультатне витрачання сил, енергії на подолання чи усунення уявних, неіснуючих перешкод.

– Ти й сама у нас, як Дон Кіхот! Що він мав на увазі? Що довга вона та худа, як лицар печального образу? Чи вважає, що самостійне життя своє вона починає боротьбою з вітряками? (О. Гончар);

Вивчаючи суму поглядів художника, приймаючи або відкидаючи його концепції, критик не повинен накидати йому свої, бо то напевне буде боротьба з вітряками (з газ.);

(4) Боротьба́ з [сами́м] собо́ю – долання в собі яких-небудь почуттів, бажань, поганих звичок і т. ін.

Годі вам розказувати детально про боротьбу, яку я зчинив з собою (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боротьба — [бород'ба] -би, д. і м. -роуд'б'і Орфоепічний словник української мови
  2. боротьба — (двох істот) сутичка, бійка, єдиноборство, пор. ГЕРЦЬ; (за місто) БИТВА, бій, (коротка) сутичка, зіткнення, г. зудар; (світових сил) борня, змаг, змагання, протиборство, ур. пря; боріння, ок. бороття. Словник синонімів Караванського
  3. боротьба — (активне суперництво протилежних а. ворожих сил) бій, війна, книжн. змагання, сутичка, уроч. протиборство, (переважно двох) двобій, герць, дуель, (одного з кількома) одноборство, єдиноборство. Словник синонімів Полюги
  4. боротьба — БОРОТЬБА́, и́, ж. 1. Сутичка, бійка, в якій кожний з учасників намагається подужати супротивника. Недовга боротьба: хтось один упав і застогнав (Вовчок, І, 1955, 325); [Кассандра:] Пустіть мене! (Одкидається назад, знесилена боротьбою і розбита жахом) (Л. Словник української мови в 11 томах
  5. боротьба — воюва́ти (боро́тися) з вітряка́ми. Безглуздо та безрезультатно витрачати сили, енергію на подолання чи усунення уявних, неіснуючих перешкод. — Ти хочеш, щоб твоя дочка вдягалась як старчиха, і щоб заміж не вийшла?... Фразеологічний словник української мови
  6. боротьба — -и, ж. 1》 Сутичка, бійка, в якій кожний з учасників намагається подужати супротивника. || Битва, бій. || Вид спорту, єдиноборство. || перен. Зіткнення у свідомості людини протилежних думок, почуттів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. боротьба — 1. (з ким-чим і – з відтінком підкресленої дії – проти кого-чого, між ким-чим, кого, чого). Активне зіткнення між протилежними соціальними групами, станами, напрямками, інтересами тощо. Вж. зі сл. Літературне слововживання
  8. боротьба — боротьба́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  9. боротьба — див. бій Словник синонімів Вусика
  10. боротьба — БІ́ЙКА (взаємне завдання ударів, побоїв), БАТА́ЛІЯ жарт., ірон., БІЙ розм. рідше, ПОБО́ЇЩЕ підсил. розм. Родина Гамаліїв з діда-прадіда перебойці. Словник синонімів української мови
  11. боротьба — Боротьба́, -би́, -бі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. боротьба — Вид спорту, рукопашний бій між 2 спортсменами однакової вагової категорії; змагання розігруються у 2 стилях: класичному (захоплювання суперника руками тільки вище пояса), а також вільному (захоплювання руками та ногами, дозволяється атакувати все тіло суперника). Універсальний словник-енциклопедія
  13. боротьба — Боротьба, -би ж. Борьба. К. Кр. 31. Боротьба з злими духами. Левиц. Пов. 22. Бувши в смертній боротьбі, молився. Єв. Л. XXII. 44. Словник української мови Грінченка