боротьба

БОРОТЬБА́, и́, ж.

1. Сутичка, бійка, в якій кожний з учасників намагається подужати супротивника.

Недовга боротьба: хтось один упав і застогнав (Вовчок, І, 1955, 325);

[Кассандра:] Пустіть мене! (Одкидається назад, знесилена боротьбою і розбита жахом) (Л. Укр., II, 1951, 277);

// Битва, бій.

Він вів полки до київських висот на боротьбу за місто златоглаве (Бажан, І, 1946, 161);

// Вид спорту, єдиноборство.

Вільна боротьба культивується в СРСР порівняно недавно (Спорт.., 1958, 32);

// перен. Зіткнення у свідомості людини протилежних думок, почуттів і т. ін.

Ярина сидить бліда, непорушна з слідами переляку та боротьби на обличчі (Коцюб., І, 1955, 161).

◊ Боротьба́ з [сами́м] собо́ю — долання в собі якогось бажання, почуття.

Годі вам розказувати детально про боротьбу, яку я зчинив з собою (Коцюб., І, 1955, 260).

2. Активне противенство, зіткнення між протилежними соціальними групами, станами, протилежними напрямами, течіями в суспільстві і т. ін.

Історія всіх суспільств, що існували до цього часу, була історією боротьби класів (Комун. маніф., 1947, 14);

Серйозна класова боротьба в усякому капіталістичному суспільстві ведеться насамперед в галузі економічній і політичній (Ленін, 20, 1950, 19);

А його старий приятель усе ще був агітатором, газетярем, борцем у великій всесвітній боротьбі праці з капіталом (Фр., IV, 1950, 317);

Віковічна боротьба двох станів, панського й мужичого.., ніколи не кінчалась (Коцюб., І, 1955, 335).

3. з ким — чим, проти кого — чого. Діяльність, що має на меті подолати або знищити кого-, що-небудь.

Ті билиці-казки про Січ, козацтво, про боротьбу з панами за волю.. будили в дитячій голові химерні мрії, вояцький запал (Коцюб., І, 1955, 339);

Леденіють бушлати й руки в матросів, але вони не припиняють боротьби з кригою (Кучер, Чорноморці, 1956, 404).

4. за що. Діяльність, скерована на створення, досягнення чого-небудь.

Боротьба за соціалізм є боротьба проти панування капіталу (Ленін, 10, 1949, 24);

Хай руки славляться і очі молоді. Хай квітне боротьба за мир у нас єдина! (Рильський, III, 1961, 151).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me