1. Словник української мови в 11 томах

боротися

БОРО́ТИСЯ, борю́ся, бо́решся, недок.

1. з ким і без додатка. Схопивши один одного, намагатися подужати супротивника, перемогти.

— Мерзенне, мерзле парубоцтво. Ходіте биться! Чи бороться. Бо я борець!.. (Шевч., II, 1953, 80);

Він [ведмідь] всюди ходив за хлопчиком, їв і пив з його рук, часто боровся з ним (Ткач, Гриць.., 1955, 11);

Дід у мене був не простий, кожному побажаю такого діда. Любив боротися по ярмарках (Ю. Янов., І, 1958, 264);

*Образно. Голоси боролися з хугою, перемагаючи її або знесилено затихаючи в снігах (Стельмах, Хліб.., 1959, 12);

// з ким. Воювати з ким-небудь, битися проти когось.

За що ж боролись ми з ляхами? За що ж ми різались з ордами? (Шевч., І, 1951, 227);

Сини Радянської Вітчизни За береги Дніпра-ріки Боролися в години грізні (Рильський, Урожай, 1950, 25);

// з чим. Намагатися подолати, затамувати в собі яке-небудь почуття, бажання.

Еней.. Боровсь з своїм, сердега, горем. Слізьми, бідняжка, обливавсь (Котл., І, 1952, 87);

Дружина припадає до подушки, борючись зі сном (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 40);

// перен. Змагатися між собою (про думки, почуття і т. ін.).

В серці бідного молдувана надія боролась з жадобою дикої помсти (Коцюб., І, 1955,215);

[Антоніо:] Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються, хоч миру прагнуть (Л. Укр., III, 1952, 120).

◊ Боро́тися з [сами́м] собо́ю — намагатися подолати в собі якесь почуття, бажання.

[Прісцілла:] Навіщо ж се? Якби ти справді вірив, було б за що боротися з собою, — ти б виборов собі небесне царство (Л. Укр., II, 1951, 508).

2. з ким — чим, проти кого — чого. Чинити опір кому-, чому-небудь, намагаючись подолати або знищити його.

Правда, що попівство, разом з клерикалізмом всякого розбору, ще міцне в Галичині, але тим більше треба з ним боротись, а не потурати йому (Л. Укр., V, 1956, 36);

Він розглядав.. його важкі селянські руки, що звикли.. вирощувати високий урожай, боротися з посухою (Кучер, Чорноморці, 1956, 44);

Ми, радянські вчені, будемо боротися проти паліїв нової війни, проти пропагандистів людиноненависництва (Вісник АН, 5, 1949, 5).

3. за що і без додатка. Настійливо змагатися за що-небудь, домагатися чогось.

— Я довго, Петре, думав над цим і додумався ось до чого: не можна просьбою — бери силою! Бийся! борися, — а бери, добувай! (Мирний, І, 1954, 352);

— А ми [ланка] обговорили між собою і вирішили боротися за ще вищий урожай (Колг. Укр., 2, 1954, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боротися — (фізично змагатися) моцуватися, розм. борюкатися, (відстоювати що-небудь) виборювати що, виступати за що, підсип, воювати, змагатися// виходити на герць. Словник синонімів Полюги
  2. боротися — Від дієслова боротися часто неправильно утворюють особові форми. Зокрема, у множині слід казати боремося, а не боремся, борються, а не боряться, як це можна почути в радіо- й телепередачах, побачити на сторінках періодичних видань. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. боротися — боро́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. боротися — Рюся, -решся. 1. (з ким і без додатка). Схопившись один з одним, намагатися подужати, перемогти. При світлі я побачив, що той, кого я ударив веслом, повзе до борту, а другий бореться з Севом (Ю. Літературне слововживання
  5. боротися — (з чим) змагатися, битися, воювати, поборювати <�долати> що, давати бій <�оголошувати війну> чому (з ким) мірятися <�силою>, борюкатися, г. моцуватися. Словник синонімів Караванського
  6. боротися — [боротиес'а] боур'ус'а, бореис':а, бореиц':а, бор'уц':а; нак. борис'а, боур'іц':а Орфоепічний словник української мови
  7. боротися — борюся, борешся, недок. 1》 з ким і без додатка. Схопивши один одного, намагатися подужати супротивника, перемогти. || з ким. Воювати з ким-небудь, битися проти когось. || з чим. Намагатися подолати, затамувати в собі яке-небудь почуття, бажання. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. боротися — БОРО́ТИСЯ, борю́ся, бо́решся, недок. 1. з ким і без дод. Схопивши один одного, намагатися подужати супротивника, перемогти. – Мерзенне, мерзле парубоцтво. Ходіте [ходіть] биться! Чи бороться, Бо я борець!.. (Т. Словник української мови у 20 томах
  9. боротися — Боротьба річ сили, а не совісти. У боротьбі перемає той, хто має більшу силу, а не совість. Хто ся боре, тому не горе. Сильний духом переможе всі труднощі. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. боротися — (-рюся, -решся) недок.; мол. Здійснювати статевий акт. ПСУМС, 9. Словник жарґонної лексики української мови
  11. боротися — Битися, борюкатися, воювати, змагатися, різатися Фразеологічні синоніми: боротися за мир; боротися з забобонами; боротися зі сном; боротися з самим собою; боротися з собою; боротися по ярмарках (іст.); вести боротьбу; вести війну; вести вогонь; виступати на боротьбу; виступати на прю Словник синонімів Вусика
  12. боротися — воюва́ти (боро́тися) з вітряка́ми. Безглуздо та безрезультатно витрачати сили, енергію на подолання чи усунення уявних, неіснуючих перешкод. — Ти хочеш, щоб твоя дочка вдягалась як старчиха, і щоб заміж не вийшла?... Фразеологічний словник української мови
  13. боротися — БИ́ТИСЯ (бити один одного, влаштовувати бійку), СКУ́БТИСЯ розм., СКУ́БА́ТИСЯ розм.; ТОВКТИ́СЯ розм., ТУ́ЗАТИСЯ розм., ТУЗИ́ТИСЯ рідко (битися, штовхаючись чим-небудь — звичайно кулаками); ЧУ́БИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  14. боротися — Боротися, -рюся, -решся гл. Бороться. Боровсь з своїм сердега горем. Кoтл. Ен. Словник української мови Грінченка