1. Словник української мови в 11 томах

бороти

БОРО́ТИ, борю́, бо́реш, недок., перех. Перемагати кого-небудь у двобої.

— Саженний, каже, чоловік був, а сила — ведмеді боров (Мирний, І, 1954, 183);

А чи правда, Марто, що ти в своєму селі всіх парубків борола? (Вас., III, 1960, 83);

*Образно. Ти чуєш, як правду неправда скрізь боре? Ой, горе! (Л. Укр., І, 1951, 74);

// поет., уроч. Перемагати в бою.

Шотландці крикнули: "Біда! Король Едвард нас боре!" (Л. Укр., І, 1951, 352);

// Тамувати в собі які-небудь почуття, бажання.

Згадай в пустині. Далеко над морем. Свого друга веселого. Як він горе боре (Шевч., II, 1953, 179);

Стократно полюбив я сонце і зело, Мурашок на траві і людську вдачу милу, Що боре у собі і заздрощі, і зло… (Рильський, II, 1946, 221);

// рідко. Намагатися подолати або знищити що-небудь.

Гаї ми садим і сади, Ми злу посуху борем (Рильський, III, 1961, 37);

// Змагати кого-небудь (про сон, утому і т. ін.).

Страх боре людей (Коцюб., II, 1955, 79);

Сон.. почав бороти мене (Мик., II, 1957, 54).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бороти — боро́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. бороти — борю, бореш, недок., перех. Перемагати кого-небудь у двобої. || Тамувати в собі які-небудь почуття, бажання. || рідко. Намагатися подолати або знищити що-небудь. || Змагати кого-небудь (про сон, утому і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бороти — Долати, подолати, здолати, здоліти, дужити, здужувати, здужити, ііоздужувати, передужувати, передужати, подужувати, подужати, змагати, змагти, перемогати, перемогти, виборювати, вибороти, повиборювати, зборювати, збороти, переборювати, перебороти, попереборювати, поборювати, побороти Словник чужослів Павло Штепа
  4. бороти — БОРО́ТИ, борю́, бо́реш, недок., кого, що. Перемагати кого-небудь у двобої. – Саженний, каже, чоловік був, а сила – ведмеді боров (Панас Мирний); А чи правда, Марто, що ти в своєму селі всіх парубків борола? (С. Васильченко); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  5. бороти — див. перемагати Словник синонімів Вусика
  6. бороти — ПЕРЕБОРО́ТИ (труднощі, якісь почуття, недугу тощо), ПЕРЕМОГТИ́, ПОБОРО́ТИ, ПОДОЛА́ТИ, ЗДОЛА́ТИ, ПЕРЕСИ́ЛИТИ, ОСИ́ЛИТИ, ПОДУ́ЖАТИ, ЗДУ́ЖАТИ, ЗДОЛІ́ТИ рідше, ПОКОНА́ТИ рідше, ЗМОГТИ́ розм., ПЕРЕДУ́ЖАТИ заст., ПЕРЕСИ́ЛУВАТИ діал., ПОДОЛІ́ТИ діал. — Недок. Словник синонімів української мови
  7. бороти — Бороти, -рю, -реш гл. Бороть, одолѣвать. О Боже мій несконченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре. н. п. Словник української мови Грінченка