бороти
БОРО́ТИ, борю́, бо́реш, недок., кого, що.
Перемагати кого-небудь у двобої.
– Саженний, каже, чоловік був, а сила – ведмеді боров (Панас Мирний);
А чи правда, Марто, що ти в своєму селі всіх парубків борола? (С. Васильченко);
* Образно. Ти чуєш, як правду неправда скрізь боре? Ой, горе! (Леся Українка);
// поет., уроч. Перемагати в бою.
Шотландці крикнули: “Біда! Король Едвард нас боре!” (Леся Українка);
// Тамувати в собі які-небудь почуття, бажання.
Згадай в пустині, Далеко над море, Свого друга веселого, Як він горе боре (Т. Шевченко);
Стократно полюбив я сонце і зело, Мурашок на траві і людську вдачу милу, Що боре у собі і заздрощі, і зло... (М. Рильський);
// рідко. Намагатися подолати або знищити що-небудь.
Гаї ми садим і сади, Ми злу посуху борем (М. Рильський);
// Змагати кого-небудь (про сон, утому і т. ін.).
Страх боре людей (М. Коцюбинський);
Сон .. почав бороти мене (І. Микитенко);
Ми ще й досі боремо ту інерцію спокою, що спаралізувала тисячі наших діячів (із журн.).
Значення в інших словниках
- бороти — боро́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- бороти — борю, бореш, недок., перех. Перемагати кого-небудь у двобої. || Тамувати в собі які-небудь почуття, бажання. || рідко. Намагатися подолати або знищити що-небудь. || Змагати кого-небудь (про сон, утому і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- бороти — Долати, подолати, здолати, здоліти, дужити, здужувати, здужити, ііоздужувати, передужувати, передужати, подужувати, подужати, змагати, змагти, перемогати, перемогти, виборювати, вибороти, повиборювати, зборювати, збороти, переборювати, перебороти, попереборювати, поборювати, побороти Словник чужослів Павло Штепа
- бороти — див. перемагати Словник синонімів Вусика
- бороти — ПЕРЕБОРО́ТИ (труднощі, якісь почуття, недугу тощо), ПЕРЕМОГТИ́, ПОБОРО́ТИ, ПОДОЛА́ТИ, ЗДОЛА́ТИ, ПЕРЕСИ́ЛИТИ, ОСИ́ЛИТИ, ПОДУ́ЖАТИ, ЗДУ́ЖАТИ, ЗДОЛІ́ТИ рідше, ПОКОНА́ТИ рідше, ЗМОГТИ́ розм., ПЕРЕДУ́ЖАТИ заст., ПЕРЕСИ́ЛУВАТИ діал., ПОДОЛІ́ТИ діал. — Недок. Словник синонімів української мови
- бороти — БОРО́ТИ, борю́, бо́реш, недок., перех. Перемагати кого-небудь у двобої. — Саженний, каже, чоловік був, а сила — ведмеді боров (Мирний, І, 1954, 183); А чи правда, Марто, що ти в своєму селі всіх парубків борола? (Вас., III, 1960, 83); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- бороти — Бороти, -рю, -реш гл. Бороть, одолѣвать. О Боже мій несконченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре. н. п. Словник української мови Грінченка