боротися

БОРО́ТИСЯ, борю́ся, бо́решся, недок.

1. з ким і без дод. Схопивши один одного, намагатися подужати супротивника, перемогти.

– Мерзенне, мерзле парубоцтво. Ходіте [ходіть] биться! Чи бороться, Бо я борець!.. (Т. Шевченко);

Він [ведмідь] всюди ходив за хлопчиком, їв і пив з його рук, часто боровся з ним (Д. Ткач);

Дід у мене був не простий, кожному побажаю такого діда. Любив боротися по ярмарках (Ю. Яновський);

* Образно. Голоси боролися з хугою, перемагаючи її або знесилено затихаючи в снігах (М. Стельмах);

// з ким. Воювати з ким-небудь, битися проти когось.

За що ж боролись ми з ляхами? За що ж ми різались з ордами? (Т. Шевченко);

// з чим, перен. Намагатися подолати, затамувати в собі яке-небудь почуття, бажання.

Еней .. Боровсь з своїм, сердега, горем. Слізьми, бідняжка, обливавсь (І. Котляревський);

Дружина припадає до подушки, борючись зі сном (М. Стельмах);

// перен. Змагатися між собою (про думки, почуття і т. ін.).

В серці бідного молдувана [молдаванина] надія боролась з жадобою дикої помсти (М. Коцюбинський);

[Антоніо:] Життя і мрія в згоді не бувають і вічно борються, хоч миру прагнуть (Леся Українка).

2. з ким – чим, проти кого – чого. Чинити опір кому-, чому-небудь, намагаючись перебороти, подолати або знищити його.

Він розглядав .. його важкі селянські руки, що звикли .. вирощувати високий урожай, боротися з посухою (В. Кучер);

Щоб подолати економічну кризу, треба боротися не з наслідками, а з тими внутрішніми причинами, які її породили (із журн.);

Борючись проти ополячення, покатоличення, український народ зумів зберегти, виплекати свою високу культуру, науку, поезію (з газ.).

3. за що і без дод. Настійливо змагатися за що-небудь, домагатися чогось.

– Я довго, Петре, думав над цим і додумався ось до чого: не можна просьбою – бери силою! Бийся! борися, – а бери, добувай! (Панас Мирний);

Одне діло було – боротися, скажімо, за свою українську школу, й зовсім інша річ – практично повести цю школу, коли ми її вибороли (із журн.).

(1) Боро́тися до кінця́ – боротися до остаточної перемоги, до останньої хвилини життя.

В неї [Ясногорської] ще залишається найвища святиня – рідний народ. Це так багато, що заради цього варто жити й боротись до кінця (О. Гончар).

◇ (2) Боро́тися з [сами́м] собо́ю – намагатися подолати в собі якісь почуття, бажання, погані звички і т. ін.

[Прісцилла:] Навіщо ж се? Якби ти справді вірив, було б за що боротися з собою, – ти б виборов собі Небесне Царство (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me