боротьба

1. (з ким-чим із відтінком підкресленої дії – проти кого-чого, між ким-чим, кого, чого). Активне зіткнення між протилежними соціальними групами, станами, напрямками, інтересами тощо. Вж. зі сл.: з бандитами, з бандитизмом, із загарбниками, з реакційними силами, проти агресорів, проти інтервентів, між конкурентами, між суперниками, двох станів, двох думок. 2. (з чим). Діяльність, спрямована на подолання, знищення, викоренення, підпорядкування чогось. Вж. зі сл.: з алкоголізмом, з безробіттям, з браконьєрством, з бур’янами, з вітрами, з епідемією, із зловживаннями, з культурною відсталістю, з посухою, з поширенням хвороби, зі сваволею, із стихійним лихом, з труднощами, зі шкідниками сільськогосподарських культур. 3. (проти чого). Діяльність, спрямована на запобігання чогось, відвернення чогось. Вж. зі сл.: проти воєнної небезпеки, проти поширення епідемії. 4. (за що). Діяльність, спрямована на створення, досягнення чогось. Вж. зі сл.: за визволення батьківщини, за волю, за демократію, за життя, за існування, за мир і дружбу між народами, за свободу і незалежність, за технічний прогрес, за щастя, за якість продукції.

Джерело: Словник-довідник з українського літературного слововживання на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боротьба — [бород'ба] -би, д. і м. -роуд'б'і Орфоепічний словник української мови
  2. боротьба — (двох істот) сутичка, бійка, єдиноборство, пор. ГЕРЦЬ; (за місто) БИТВА, бій, (коротка) сутичка, зіткнення, г. зудар; (світових сил) борня, змаг, змагання, протиборство, ур. пря; боріння, ок. бороття. Словник синонімів Караванського
  3. боротьба — (активне суперництво протилежних а. ворожих сил) бій, війна, книжн. змагання, сутичка, уроч. протиборство, (переважно двох) двобій, герць, дуель, (одного з кількома) одноборство, єдиноборство. Словник синонімів Полюги
  4. боротьба — БОРОТЬБА́, и́, ж. 1. Сутичка, бійка, в якій кожний з учасників намагається подужати супротивника. Недовга боротьба: хтось один упав і застогнав (Вовчок, І, 1955, 325); [Кассандра:] Пустіть мене! (Одкидається назад, знесилена боротьбою і розбита жахом) (Л. Словник української мови в 11 томах
  5. боротьба — воюва́ти (боро́тися) з вітряка́ми. Безглуздо та безрезультатно витрачати сили, енергію на подолання чи усунення уявних, неіснуючих перешкод. — Ти хочеш, щоб твоя дочка вдягалась як старчиха, і щоб заміж не вийшла?... Фразеологічний словник української мови
  6. боротьба — -и, ж. 1》 Сутичка, бійка, в якій кожний з учасників намагається подужати супротивника. || Битва, бій. || Вид спорту, єдиноборство. || перен. Зіткнення у свідомості людини протилежних думок, почуттів і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. боротьба — боротьба́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  8. боротьба — БОРОТЬБА́, и́, ж. 1. Сутичка, бійка, в якій кожний із учасників намагається подужати супротивника. Недовга боротьба: хтось один упав і застогнав (Марко Вовчок); [Кассандра:] Пустіть мене!... Словник української мови у 20 томах
  9. боротьба — див. бій Словник синонімів Вусика
  10. боротьба — БІ́ЙКА (взаємне завдання ударів, побоїв), БАТА́ЛІЯ жарт., ірон., БІЙ розм. рідше, ПОБО́ЇЩЕ підсил. розм. Родина Гамаліїв з діда-прадіда перебойці. Словник синонімів української мови
  11. боротьба — Боротьба́, -би́, -бі́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. боротьба — Вид спорту, рукопашний бій між 2 спортсменами однакової вагової категорії; змагання розігруються у 2 стилях: класичному (захоплювання суперника руками тільки вище пояса), а також вільному (захоплювання руками та ногами, дозволяється атакувати все тіло суперника). Універсальний словник-енциклопедія
  13. боротьба — Боротьба, -би ж. Борьба. К. Кр. 31. Боротьба з злими духами. Левиц. Пов. 22. Бувши в смертній боротьбі, молився. Єв. Л. XXII. 44. Словник української мови Грінченка