боротьба

БІ́ЙКА (взаємне завдання ударів, побоїв), БАТА́ЛІЯ жарт., ірон., БІЙ розм. рідше, ПОБО́ЇЩЕ підсил. розм. Родина Гамаліїв з діда-прадіда перебойці. Образи не пробачать, з двох слів у бійку лізуть, є щось дике і свавільне у їх характері (Григорій Тютюнник); Великдень був Данилкові за напасть, бо стільки баталій, скільки одбував він цього великого весняного свята, хватило б іншому хлопцеві на цілий рік (Ю. Яновський); Він бігав, як роздратований півень, що б'є себе крильми і витяга шию перед завзятим боєм (М. Коцюбинський); Не стільки жив бурсак наукою, скільки побоїщами з своїми однокласниками (М. Стельмах). — Пор. 1. боротьба́.

БОРОТЬБА́ (сутичка, у якій кожний з учасників намагається подужати супротивника), БОРІ́ННЯ рідко; БОРЮКА́ННЯ розм., БОРУ́ШКАННЯ діал. (звичайно про несерйозну, пустотливу боротьбу). Недовга боротьба: хтось один упав і застогнав (Марко Вовчок); А вірний товариш давно вже вмовляє його піти погуляти: з луків тугих постріляти, на конях баских поганятись, в борінні поміряти силу, — нчого не чує закоханий хлопець (Дніпрова Чайка); Двоє малюків теж завелися, мов півники.. І вже штурханина, борюкання, доки котрийсь із старших таки розборонить їх добрими стусанами (О. Гончар). — Пор. 1. бі́йка.

БОРОТЬБА́ з ким-чим, проти кого-чого (діяльність, спрямована на подолання або знищення кого-, чого-небудь), ВІЙНА́ підсил., ПРЯ заст., книжн.; НА́СТУП перев. на кого-що (активні дії проти кого-, чого-небудь). Рустем поправлявся. Його одвідували товариші, галасливий жвавий гурток, який уважав рану Рустемову почесною, бо він дістав її у боротьбі з забобонами (М. Коцюбинський); Уже так споконвіку провадилась у підліщан непримиренна війна з лановими та ставчанами (Є. Кротевич); На прю ми стали проти царства тьми (М. Рильський); Наступ на рак.

БОРОТЬБА́ (за що — діяльність, спрямована на створення, досягнення чого-небудь), БИ́ТВА підсил., БІЙ підсил. поет. Боротьба за якість продукції; Життєлюбці, майстри, Чудотворці в труді, Аж дивується всесвіт тій вдачі. У ділах — мудреці, у піснях — молодці, А у битві за правду — гарячі (М. Нагнибіда); За майбутнє, світле і чудесне, що за нього бій лунає скрізь, я люблю тебе, моя ти весно (В. Сосюра).

БОРОТЬБА́ (активне, тривале суперництво протилежних або ворожих сил — соціальних груп, осіб, ідей і т. ін.), ПРОТИБО́РСТВО книжн., БОРНЯ́ поет., БОРІ́ННЯ поет., ЗМАГА́ННЯ, ВІЙНА́ підсил.; ЗІ́ТКНЕННЯ, СУ́ТИЧКА, ПОЄДИ́НОК (активніше, хоч і менш тривале суперництво); ДВОБІ́Й, ГЕРЦЬ поет., уроч., ДУЕ́ЛЬ (перев. думок, поглядів і т. ін.); ЄДИНОБО́РСТВО, ОДНОБО́РСТВО (боротьба одного з кількома або багатьма супротивниками). Його старий приятель усе ще був агітатором, газетярем, борцем у великій, всесвітній боротьбі праці з капіталом (І. Франко); Протиборство сил прогресу і реакції; Україно! Ти в славній борні не одна (М. Рильський); Люблю я місто на Лугані.. за те, що в лютому борінні його не вбив чужинець-кат (М. Упеник); Проти діла соромного Виступає слово праве, — Ох, страшне оте змагання, Хоч воно і не криваве! (Леся Українка); Малюючи в цілому циклі "Бориславських оповідань" війну поміж капіталом і працею, Франко не може залишитись тільки холодним, об'єктивним обсерватором (М. Коцюбинський); Поєдинок між Уласом і Гнатом на тому не закінчився, що вони обмінялися дошкульними репліками (Григорій Тютюнник); — Несподівано ми встряли з ним у дискусію.. Це був прекрасний мітинговий двобій (Ю. Яновський); День скінчився словесними герцями (Я. Качура); — Ось вона, та сила, ..завдяки якій кожен з нас стає здатним, не вагаючись, вийти на єдиноборство з ворожими танками (О. Гончар). — Пор. супе́рництво.

СУПЕ́РНИЦТВО (прагнення перемогти, перевершити кого-небудь у чомусь), КОНКУРЕ́НЦІЯ, ЗМАГА́ННЯ. Суперництво за якісь роботи; Суперництво гімнастів; Конкуренція була не тільки серед художників (приватного салону), але й серед продавців (Л. Дмитерко); Мене приваблював порт. В його порожнечі й пустельному вигляді я бачив мовчазне змагання двох світів. Нас і не нас. Це був час блокади Республіки (Ю. Яновський). — Пор. 4. боротьба́.