борщ
БОРЩ, у́, ч.
Рідка страва, що вариться з буряків, капусти, моркви, картоплі і т. ін. з додаванням різних приправ.
Не поцурайтесь хліба-солі. Борщу скоштуйте [скуштуйте], галушок (І. Котляревський);
Швиденько насипала [Христя] борщу, .. поставила серед столу (Панас Мирний);
– Та й що за життя наше! Бульба та борщ, часом деякі крупи (І. Франко);
Тетяна Ничипорівна заклопотано підживляла борщем чоловіка й дочку (В. Підмогильний);
Борщ був нізчимний. Ані м'яса в ньому, ані сала, ані будь-яких інших присмаків (Ю. Збанацький);
Крім ритуальних страв, готували в Україні на вечерю пісний борщ та рибну юшку (з газ.).
(1) Зеле́ний борщ – борщ, у який замість буряків і капусти кладуть весняну зелень: щавель, лободу, шпинат і т. ін.
Варвара поставила в лозовий кошик горнятко зеленого борщу (В. Кучер);
Зеленим голосом сади зовуть зозулю, Зелений борщ збігає на плиту (М. Вінграновський);
(2) Холо́дний борщ – борщ на холодному буряковому відварі або квасі, заправлений дрібно нарізаними овочами та прянощами; холодник.
Холодний борщ готується за тією ж технологією, що і окрошка м'ясна (із журн.).
◇ Не дава́ти (не дозволя́ти) / не да́ти (не дозво́лити) наплюва́ти (плю́нути) [собі́] в ка́шу (в борщ) див. дава́ти;
Плюва́ти / плю́нути (наплюва́ти, рідше начха́ти) в борщ (в ка́шу) див. плюва́ти;
Свищі́ в борщі́ див. свищ¹;
[Таке́,] що і в борщ не кри́шать див. таки́й.
Словник української мови (СУМ-20)