борідка
БОРІ́ДКА, и, ж.
1. Зменш. до борода́ 1.
Шовкова борідка, та розуму рідко (прислів'я);
Здурів скажений Цап, ріжки назад загнувши, Махнув борідкою, замекав, заскакав (Є. Гребінка);
Я бачив його блукаючі очі.., його русяву борідку, гостру, клинком (М. Коцюбинський);
Він тряс своєю рідкою борідкою, схожою на кущик тирси (О. Донченко).
2. спец. Мичка, щітка на нозі у коня.
3. Шпеник, виступ у ключі.
Марко взяв один з ключів, затиснув його в лещата і почав підпилювати борідку (І. Микитенко).
4. Рибальська снасть.
На борідку ловлять окуня, судака, щуку.
(1) Борі́дка лопа́точкою – широка борідка, формою схожа на лопаточку.
Акуратно підстрижена лопаточкою руда борідка і сумирно-солодкий вираз сірих, ледь прижмурених очей таїли в собі щось святенницьке й лукаве (С. Добровольський);
(2) Цапи́на борі́дка <�Борі́дка ца́пом> – борідка формою, як у цапа.
Серед неї [юрби] видно якогось чоловіка .. з цапиною борідкою й жовтим тоненьким носиком (В. Винниченко).
△ (3) Ца́рська борі́дка, бот. – те саме, що Нічна́ красу́ня (див. красу́ня).
Між городиною в Бондарихи жартовлива [жартівлива] рука бризнула квітами: королевий цвіт, кручені паничі, чорнобривці, майори, нечесані панни, царська борідка (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)