босоніжка

БОСОНІ́ЖКА¹, и, ж.

Дівчина, жінка, що ходить боса, босоніж.

[Принцеса:] Годі, люди, і шана, й посміх не до речі справді принцесі-босоніжці (Леся Українка);

Коли ось так заплющити очі, ще й долонями їх затулити, то здається, що вийшла з гущавини дівчинка-березянка, донька старої берези, така собі босоніжка, у вінку з жовтого листя (Є. Гуцало);

* Образно. Липневий день мандрує пішки, Казки нашіптує малечі, Берези, ніжні босоніжки, Задумались про синій вечір (А. Малишко).

БОСОНІ́ЖКА² див. босоні́жки.

Значення в інших словниках

1. босоніжка — босоні́жка 1 іменник жіночого роду, істота боса дівчина, жінка босоні́жка 2 іменник жіночого роду взуття  Орфографічний словник української мови
2. босоніжка — -и, ж. Дівчина, жінка, що ходить боса, босоніж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. босоніжка — Босоні́жка, -жки, -жці; -ні́жки, -ні́жок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. босоніжка — БОСОНІ́ЖКА, и, ж. Дівчина, жінка, що ходить боса, босоніж. Білявенька, русявенька босоніжка, Михайлова маленька сестричка Мелася, як почує, що дід говорить і сміється, зараз собі теж піддзвонюе… (Вовчок, І, 1955, 338); [Принцеса:] Годі, люди, і шана...  Словник української мови в 11 томах
5. босоніжка — Босоніжка, -ки ж. Босоножка. Білявенька, русявенька босоніжка, Михайлова маленька сестричка Мелася. МВ. ІІІ. 135.  Словник української мови Грінченка