Словник української мови у 20 томах

босоніж

БОСО́НІЖ, присл.

З босими ногами, без взуття.

Молоденька наймичка, сільська дівчина, босоніж .. внесла самовар (І. Нечуй-Левицький);

Якби не ті простори, я певне побігла б до нього босоніж (Леся Українка);

Щоранку спускається нею [стежечкою] босоніж чорняве смугле дівчатко років десяти (О. Гончар);

Далі ми йшли босоніж під мерехтінням зірок, намацуючи стежку поміж купинами (О. Бердник);

Хіба можна виростити здоровою дитину, якщо вона не бігає босоніж по росяній траві, не грається серед квітів? (із журн.).

◇ (1) На босо́ніж – без шкарпеток, панчіх і т. ін.

Орест Білинський був у сандалях на босоніж (Ірина Вільде).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. босоніж — босо́ніж прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. босоніж — присл. Те саме, що босо. На босоніж — на босу ногу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. босоніж — Босака, босо Фразеологічні синоніми: босими ногами; на босу ногу  Словник синонімів Вусика
  4. босоніж — Босо́ніж, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. босоніж — БОСО́НІЖ, присл. Те саме, що бо́со. Молоденька наймичка, сільська дівчина, босоніж.. внесла самовар (Н.-Лев., IV, 1956, 337); Якби не ті простори, я певне побігла б до нього босоніж (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  6. босоніж — Босоніж нар. Босыми ногами, босикомъ. Бігли босоніж дівчата. К. Чр. 41.  Словник української мови Грінченка