босоніжка

БОСОНІ́ЖКА, и, ж. Дівчина, жінка, що ходить боса, босоніж.

Білявенька, русявенька босоніжка, Михайлова маленька сестричка Мелася, як почує, що дід говорить і сміється, зараз собі теж піддзвонюе… (Вовчок, І, 1955, 338);

[Принцеса:] Годі, люди, і шана, й посміх не до речі справді принцесі-босоніжці (Л. Укр., II, 1951, 212);

*Образно. Липневий день мандрує пішки. Казки нашіптує малечі. Берези, ніжні босоніжки, Задумались про синій вечір (Мал., І, 1956, 281).

Значення в інших словниках

1. босоніжка — босоні́жка 1 іменник жіночого роду, істота боса дівчина, жінка босоні́жка 2 іменник жіночого роду взуття  Орфографічний словник української мови
2. босоніжка — -и, ж. Дівчина, жінка, що ходить боса, босоніж.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. босоніжка — БОСОНІ́ЖКА¹, и, ж. Дівчина, жінка, що ходить боса, босоніж. [Принцеса:] Годі, люди, і шана, й посміх не до речі справді принцесі-босоніжці (Леся Українка); Коли ось так заплющити очі, ще й долонями їх затулити, то здається...  Словник української мови у 20 томах
4. босоніжка — Босоні́жка, -жки, -жці; -ні́жки, -ні́жок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. босоніжка — Босоніжка, -ки ж. Босоножка. Білявенька, русявенька босоніжка, Михайлова маленька сестричка Мелася. МВ. ІІІ. 135.  Словник української мови Грінченка