бояриня
БОЯ́РИНЯ, і, ж., іст.
Жін. до боя́рин 1.
І намальовані боярині з дітьми були єдиними слухачами й свідками туги молодої дівчини (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)БОЯ́РИНЯ, і, ж., іст.
Жін. до боя́рин 1.
І намальовані боярині з дітьми були єдиними слухачами й свідками туги молодої дівчини (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)