бояриня
БОЯ́РИНЯ, і, ж., іст. Жін. до боя́рин 1.
І намальовані боярині з дітьми були єдиними слухачами й свідками туги молодої дівчини (Н.-Лев., IV, 1956, 126).
Словник української мови (СУМ-11)БОЯ́РИНЯ, і, ж., іст. Жін. до боя́рин 1.
І намальовані боярині з дітьми були єдиними слухачами й свідками туги молодої дівчини (Н.-Лев., IV, 1956, 126).
Словник української мови (СУМ-11)