боєголовка

БОЄГОЛО́ВКА, и, ж.

Головна частина ракети, торпеди, яка містить вибухову речовину.

Не треба випробовувати долі, панове-товариші, тим паче на тлі ядерних боєголовок (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. боєголовка — боєголо́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. боєголовка — -и, ж. Носова частина ракети, що включає бойовий заряд, детонатор і в ряді випадків систему самонаведення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. боєголовка — Частина ракетного снаряда, розміщена у передній (головній) його частині, містить боєзаряд; розрізняють конвенціональні (осколкові, фугасні та ін.), ядерні, хіміч. та біол..  Універсальний словник-енциклопедія