Орфографічний словник української мови

боєголовка

боєголо́вка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. боєголовка — -и, ж. Носова частина ракети, що включає бойовий заряд, детонатор і в ряді випадків систему самонаведення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. боєголовка — БОЄГОЛО́ВКА, и, ж. Головна частина ракети, торпеди, яка містить вибухову речовину. Не треба випробовувати долі, панове-товариші, тим паче на тлі ядерних боєголовок (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. боєголовка — Частина ракетного снаряда, розміщена у передній (головній) його частині, містить боєзаряд; розрізняють конвенціональні (осколкові, фугасні та ін.), ядерні, хіміч. та біол..  Універсальний словник-енциклопедія