бра
БРА¹, невідм., с.
Настінна лампа або держак до неї.
Тисячосвічкові електричні бра сліпили світлом очі (Іван Ле);
Арматуру типу бра встановлюють на стінах (з навч. літ.).
БРА², невідм., ч., фам.
Те саме, що брат (у звертанні).
– Вже мені осточортіло тинятись по сахарнях, – промовив Микола. – Ходім, бра, ще на степи (І. Нечуй-Левицький);
– Не журися, бра! (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)