бра
БРА¹, невідм., с. Настінний свічник або держак для лампи.
Тисячосвічкові електричні бра сліпили світлом очі (Ле, Опов. та нариси, 1950, 88);
Арматуру типу бра встановлюють на стінах (Монтаж і ремонт.., 1956, 32).
БРА², невідм., ч., фам. Те саме, що брате, брати (у звертанні).
— Вже мені осточортіло тинятись по сахарнях, — промовив Микола. — Ходім, бра, ще на степи (Н.-Лев., II, 1956, 214);
— Не журися, бра! (Мирний, III, 1954, 67).
Словник української мови (СУМ-11)