бравість
БРА́ВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. бра́вий.
Обличчя бабські, без борід, ні бравості у них [якутів-дикунів], ні зросту (Леся Українка);
Старий солдат, батько й досі – ще з японської – зберіг унтерську бравість (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)