бравість
БРА́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. бра́вий.
Обличчя бабські, без борід, ні бравості у них [якутів-дикунів], ні зросту (Л. Укр., І, 1951, 404);
Старий солдат, батько й досі — ще з японської — зберіг унтерську бравість (Гончар, Таврія.., 1957, 303).
Словник української мови (СУМ-11)