братуха
БРАТУ́ХА, и, ч., фам.
Брат (у 1, 3 знач.).
А братуха встав та й каже: “Стійте, хлопці, підождіть!” (Я. Щоголів);
[Жрець:] Гей, братухо, чи й сам ти не з таких? (Леся Українка);
– Помилились ми з вами, Миколо Сидоровичу. Братуха мій здорово нас піддурив (В. Винниченко);
Братуха зібрався вийняти гроші з скрині й перекласти в кошик (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)