Значення в інших словниках
-
братуха —
брату́ха іменник чоловічого роду, істота фам.
Орфографічний словник української мови
-
братуха —
див. братець
Словник чужослів Павло Штепа
-
братуха —
БРАТУ́ХА, и, ч., фам. Брат (у 1, 3 знач.). А братуха встав та й каже: “Стійте, хлопці, підождіть!” (Я. Щоголів); [Жрець:] Гей, братухо, чи й сам ти не з таких? (Леся Українка); – Помилились ми з вами, Миколо Сидоровичу.
Словник української мови у 20 томах
-
братуха —
И, ч. 1. Брат. 2. Звертання до друга або доброго знайомого. Особисто я б тобі за звертання «братуха» в голову заїхав, бо таке звертання носить під собою бажання в момент кинути когось або попустити на гроші, як правило, так звертаються до лохів...
Словник сучасного українського сленгу
-
братуха —
(-и) ч.; мол. Те саме, що братан. <...> нема ані шеляга, братухо, вибач, не ображайся... (А. Кокотюха, Тупик для втікача). Зрештою, я зовсім забув про це чудо техніки після того, як перед сном відключив трубку — набридли "братухи", які нескінченно дзвонили Іллі (С. Бортніков, Чистильник).
Словник жарґонної лексики української мови
-
братуха —
див. брат
Словник синонімів Вусика
-
братуха —
БРАТУ́ХА, и, ч., фам. Брат (у 1, 3 знач.). А братуха встав та й каже: "Стійте, хлопці, підождіть!" (Щог., Поезії, 1958, 188); [Жрець:] Гей, братухо, чи й сам ти не з таких? (Л. Укр., II, 1951, 520); Братуха зібрався вийняти гроші з скрині й перекласти в кошик (Скл., Карпати, II, 1954, 389).
Словник української мови в 11 томах
-
братуха —
Братуха, -хи м. Увелич. и ласкат. отъ брат. Був їй братуха в другихъ. О. 1862. II. 59. Не псуй шкури, мій братухо! Чуб. V. 1173.
Словник української мови Грінченка