братчик
бра́тчик
-а, ч.
1》 Член товариства, компанії; товариш.
2》 Член братства (у 1 знач.).
|| Член козацької Січі; січовик.
3》 іст. Заможний ремісник, повноправний член цеху.
4》 діал. Братик.
Великий тлумачний словник сучасної української мови